?

Log in

trayamor's Journal

Monday, February 20, 2017

11:03PM - Відкрив для себе Володимира Самійленка

Раніше про цього поета і прозаїка (помер у 1925-му) навіть не чув.
Але він-таки автор шедеврів - оповідання про цензора та вірша "Ельдорадо".

Ельдорадо

Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо —
Держиморда, держиморда.

В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє —
У острозі, у острозі.

Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.

Там неправді та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають —
Та не вголос, та не вголос.

Там уряд «блюде» закони,
Дба про всіх, немов про рідних,
За провинності ж карає —
Тільки бідних, тільки бідних.

Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють «без проволочки»,
А не винен, то й відпустять —
Без сорочки, без сорочки.

В тій країні всякий може
По заслузі шани ждати:
Там на те хрести й медалі —
Для багатих, для багатих.

Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п'ють самую воду —
Та горілку, та горілку.

Там всі люди роботящі,
Там нарівні з мужиками
Всі пани працюють щиро —
Язиками, язиками.

Там широка воля слову:
Кожний пише все, що знає,
А цензура ліберальна —
Все черкає, все черкає.

Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить —
В Сибіряку, в Сибіряку.

Там говорять по-французьки
Не то значні, а й лакеї,
А пани всі мови знають —
Крім своєї, крім своєї.

Там зійшлися всі народи:
Москалі, «хахли», поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.

Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься —
Русь єдина, Русь єдина.

3 січня 1886

Friday, February 17, 2017

3:09PM - Таємне козацьке товариство таки існувало в реальності!

Суботівська козацька організація - умовна назва таємної козацької організації що діяла в селі Суботів та навколишніх населених пунктах, дата заснування невідома, відомо що організація існувала в період від 1877 року до початку 20 століття. Про дану організацію відомо дуже мало, організація опиралася в своїй діяльності на стійкі традиції козаччини, які були дуже сильні в Суботові, як в одному із визнаних центрів козацької діяльності, особливо в період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Організація чинила опір діяльності в селі царської адміністрації, час від часу члени організації вбивали чиновників які особливо негативно відносилися до громади, також організація створювала копні суди і судила мешканців. Відомо що члени цієї таємної організації брали активну участь у так званій Чигиринській змові 1877 року. Організація припинила своє існування на початку 20 століття.

Wednesday, February 15, 2017

10:27AM - Перша проба літературної адаптації для "Чайки"

Діалог двох постояльців — Макара Борулі та Менахема Муравчика — за обідом:

— Добре дiло це повiренничество, пане єврею! — запевняв свого сусіда Макар. — Іншого такого прибутковогого і не знайдеш. Справу Щербини веде проти Горбенка, а справу Горбенка — проти Щербини. Їздить на своїх конях до просителів - i коней годують, i самого годують, i фурмана годують, а ще й платять!.. Набере справ доволi, приїде у місто, піде до столоначальника, до того-таки самого, що й справи послє буде вирiшувати, i той напише, що треба, а повірений тiльки пiдпише, якщо має довiреність, а нi, то однесе пiдписати просителю. Апеляцію треба - так саме: той же, що вирішував справу, i апеляцiю напише, а коли справа замислувата - вдариться до секретаря. Мало чим дорожче заплатить. Нарештi: чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи - не тужи. Все одно що дохтур: чи вилiкував, чи ні — а ти йому плати!

— Ой, пане Боруля, й не згадуйте про тих доктерів! — зголосився Менахем Муравчик. — Ви не дивіться на мене, що я такий сухорлявий, — це справи мене висушили. Я завжди був здоровою людиною, не знав ніяких доктерів. Але з деякого часу став я маятися шлунком і доктери мене почали пихати ліками, і кожен вигадує щось своє: один велить, щоб я дотримувався дієти, тобто «недоїду», щоб я їв поменше. Інший каже, щоб я взагалі не їв, тобто щоб постив. Думаєте, це все? Заявляється новий розумник доктер і наказує, щоб я обов'язково їв, і побільше! Сам, видно, не дурень поїсти! В усіх доктерів така манера: все, від чого вони самі не відмовляються, вони і хворим радять. Дивуюся тільки, що вони не велять ковтати рублі...

— Ой, ваша правда, пане єврею! Й ті повірені — справжні махляри, я вам кажу. Ото наш повірений вiв дiло Горбенка з Щербиною, між якими вийшла образа, але не словесна, а кулачна. Щербина схопив Горбенка за чуба i так ним мотнув кругом себе, що i сам не вдержався на ногах — упав. Так Щербина заплатив повіреному, той заніс суддівському секретарю, і магiстрат визнав, що бійка була обоюдна. В рішенні сказано було: "Хоча Щербина взяв Горбенка за чуба, обвів його навколо себе, причому в руках залишився значний пучок волосся, наявний при справі як речовий доказ; але, беручи до уваги, що при цьому через вагу тіла Горбенка і сам Щербина був повалений на землю, то визнати обiду обоюдною". Оце майстерність, я вважаю!

— З розуму від них можна з'їхати! — закивав головою Менахем. — Один доктер, чуєте, наказав мені багато ходити, просто так ходити, шпацирувати... А другий прийшов і велів лежати, — піди вгадай, хто з них дурніший... Чого вам більше: один годував мене главберовою сіллю, мало не цілий рік! Приходжу до іншого, а він каже: «Главберова сіль? Ні в якому разі! Вона для вас - отрута!» І прописує мені порошок, жовтий такий порошок. Приходжу з цим порошком до третього доктера, а він як схопить цей порошок, та як розірве рецепт, і прописує мені коріння. Але які, думаєте, коріння? Поки я звик до цих корінь, можете мені повірити, мені всю жовч назовні вивернуло! Збулося б на цьому доктері хоча б половина того, що я йому, бувало, бажаю, коли мені треба приймати це зілля перед їжею. Але чого тільки не п'є людина заради того, щоб бути здоровою?

Tuesday, February 14, 2017

11:16PM - Транспорт в Україні XIX ст.

На середину ХІХ ст. Україна була одним із малорозвинених регіx
онів Російської імперії. Загальній відсталості господарства передреx
формної України відповідав і поганий стан шляхів сполучення. У той
час, як промисловість України у 30–50 роки ХІХ ст. перебувала на
стадії мануфактури, транспорт залишався все ще на ремісничій стадії,
тобто природні шляхи сполучення поєднувалися з мускульною силою
тяги або природними силами [16,102].
Більша частина вантажів перевозилася гужовим транспортом на
волах або конях по ґрунтових шляхах, які перебували у незадовільному
стані, а в окремі пори року були майже не прохідні. Це дуже уповільx
нювало транспортування товарів і надзвичайно підвищувало вартість
перевезень [16,102]. Так, вартість перевезення зерна гужовим трансx
портом на 200–400 км дорівнювало його ціні на місці виробництва.
Перевезення одного пуду донецького вугілля (антрациту) у другій поx
ловині 50–х років на відстань 600–800 верст у вісім–десять разів
перевищувало ціну вугілля на місці його видобутку.

Thursday, February 9, 2017

2:30PM - Одеса

У 70-80 роках XIX століття Одеса перетворилася в один з центрів народників, які займалися підготовкою замаху на царя Олександра II. Перший замах готувалося в 1879 році. Тоді Олександр II повинен був прибути з Ялти до Одеси, і незабаром відправиться поїздом до Петербурга. Але під залізничними коліями було закладено вибуховий пристрій. Жандарми дізналися про замах, і цар вирушив до Петербурга через Сімферополь та Москву. Уже при в'їзді в Москву народовольці підірвали поїзд зі свитою монарха, який абсолютно випадково обігнав «царський».
Через рік народовольцями було вирішено знову організувати замах на Олександра II в Одесі. Півтора місяці терористична група підпільної організації в складі С.Перовской, Н.Сабліна, А.Якімовой і Г.Ісаева вели з відкритою на Італійській вулиці (нині Пушкінська) бакалійної крамниці підкоп під бруківкою. Працювали тільки вночі. Змовники чекали царя в середині травня, але отримали звістку про зміну дати. Роботу припинили. Але новина про ранній приїзд царя виявилася неточною - цар прибув, аж в середині серпня. Другий змова не вдався. Тим не менше 1 березня 1881 Олександра II все-таки вбили в Петербурзі.

Friday, February 3, 2017

2:52PM - Готелі, заїжджі двори й трактири Києва XIX ст.

У середині XIX ст. на Хрещатику з обох його кінців побудовані готелі: на Бессарабці - двоповерховий готель, власником якого був архітектор Беретті; в ньому в 1846 р. зупинявся Т. Шевченко (пізніше тут містився готель "Національ", сьогодні це - приміщення кінотеатру "Орбіта"), і готель "Європейський", побудований Беретті на місці театру (тепер тут розташований Український Дім). На стику сучасних вулиць Лютеранської і Хрещатика був готель "Англійський". Готелі були також на Печерську ("Лондон", "Зелений"), Подолі ("Московський" по вул. Братській, 7).
В Києві функціонувало також 29 заїжджих дворів.

Жителям і гостям міста пропонували свої послуги також 7 кондитерських, 2 кав'ярні, 16 трактирів, 1 ресторан, 24 харчевні, 21 ковбасна, 29 винних льохів (у тому числі улюблений студентами погрібець із червоним вином і обов'язковим "Gaudeamus igitur" в стіні Києво-Могилянської академії).

Thursday, February 2, 2017

2:57PM - Київські історії Лєскова з "Печерських антиків"

Найвідоміша з київських книжок Лєскова — “Печерські антики”. Тут виявилася любов Лєскова до потішних сюжетів, з яких він створював кумедні анекдоти або романтичні міфи.

Чого тільки вартий портрет печерського старожила Кесаря Берлінського — напівзлиденного відставного полковника, в якому всі печеряни бачили всесильного героя, перед яким тремтіли навіть начальники! Або історія першої міської газети “Київський телеграф”, де припускалися небачених друкарських помилок.

А втім, й інші “київські тексти” Лєскова містять дуже цікаві подробиці — від характерної зовнішності добродушного і скромного губернатора Фундуклея...

На згадку про Миколу Лєскова кияни встановили меморіальну дошку на Малій Житомирській, але зовсім не на тому будинку, де він мешкав. Зате вулиця, названа ім’ям Лєскова на Печерську, там, де потрібно: адже це та сама Велика вулиця Шияновська, не раз згадана в “Печерських антиках” як арена усіляких неймовірних історій.

Tuesday, January 31, 2017

1:10PM - Думки про імперські режими

Из воспоминаний дочери украинского помещика и мецената, основателя ТУП Е.Чикаленко:
«Тут варто згадати про батькове відношення до Москви. Ще задовго до війни 1914 року, батько висловив такі приблизно думки: «Німці чехів вивели в люди. Поляки самі вважають познанців за найкультурніших та національно свідомих /.../ Порівняти литовців та латишів під німецьким культурним впливом і тих самих литовців під російським та польським; а ще яскравий приклад — фінські народи: мордва, череміси, зиряни і т. д. під російським пануванням стоять на первісному ступні розвитку» /.../ Під час війни батько, як і більшість київських українців, нетерпляче чекали німців-австрійців, щоб ті «зайняли Україну принаймні по Дніпро».

Friday, January 27, 2017

2:34PM

Куліш, якому пощастило на власні очі бачити 1861 р. тріумф визволеної і об'єднаної Італії, свідомо припускав, а навіть пророчо передбачав, що Галичина зможе відіграти роль П'ємонту в українському національно-визвольному русі.

2:29PM - П. Куліш

Оповідання — притча "Про злодія у селі Гаківниці" (Основа. 1861. № 4) торкається проблеми покарання й перевиховання через "братську покуту" сільського злодія. Вихопивши з життєвого току оригінальний сюжет, Куліш дав йому своє повчальне тлумачення: громадське самоврядування хуторян, їхня прадідівська мудрість вищі від чужинецької правової свідомості й організації суспільства н містах.

Сільскій детектив?

Wednesday, January 25, 2017

4:49PM - Описи персонажів

Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати.
Але ж бо й донька його Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, ... у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. ... Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу,— тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя, так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов.

4:33PM

"Время описательной литературы кончилось - то есть кончилось ее время на рынке. Для того чтобы сделать текст успешным, он должен содержать интригу - и проще всего сделать эту интригу на схеме детектива.
Получается компромисс между лихим сюжетом и тонким “плетением словес”, - Владимир Березин, 2004

Friday, January 20, 2017

3:35PM - Київ у 1648

Київська шляхта разом з частиною заможного міщанства після Корсунської битви в паніці почала тікати в Польщу. Очевидець — шляхтич Є. Ярлич — писав: «Як тільки шляхта, київські обивателі дізналися про погром гетьманів і корон­ного війська, зараз, тієї ж години, почали укладатися на вози з жінками і дітьми, залишаючи господарство і господарство все, хто що міг».

Вже на початок червня з міста втекла майже вся київська знать, а також частина шляхти і заможно­го міщанства. Київське «по­спільство» — міщани, коза­ки, селяни, які співчували повстанню, з нетерпінням чекали приходу козацького війська.

На початку червня 1648 року Богдан Хмельницький прислав у місто тритисячний загін козаків, які з допомо­гою «поспільства» оволоділи Києвом. Почали формуватися повстанські загони. З липня 1648 року міщани Ясногородки біля Києва разом з селянами навколишніх сіл під керівництвом місцевого війта Гапона утворили пер­ший київський козачий загін у складі 100 чоловік, який негайно почав громити маєт­ки польських шляхтичів на Київщині.

Загін козаків, що був у Києві, в середині липня 1648 року виступив у похід проти польських військ на Брацлавщину. Скориставшись з цього, польська і час­тина української шляхти при допомозі митрополита Косова відновила у Києві владу польської держави.

Після переможного походу під Замостя армія Б. Хмельницького поверталась на Придніпров’я. При наближенні її до Києва міщани знову піднялись проти шляхти. 11 грудня 1648 року в Києві вибухнуло повстання, в якому взяли участь міщани і козаки. Організатором його був брацлавський полковник Д. Нечай та козаки- кияни — учасники битви під Пилявою. Повстанці захопили київський замок з гар­матами і бойовими припасами, а також міську ратушу.

17 грудня 1648 року військо Б. Хмельницького вступило в Київ. Кияни уро­чисто зустрічали його.

Thursday, January 19, 2017

2:38PM - Дрентельн як негативний герой

Однажды в III отделение собственной Его Императорского Величества канцелярии поступили сведения о готовящемся покушении на самого Дрентельна. Убийцей должен был выступить некто Мирский, в деле были замешаны агент полиции Семенский и заведующий агентурой департамента полиции блистательный авантюрист Рачковский, завоевавший доверие Александра III и Николая II. Покушение не состоялось, но Дрентельн был уволен со всех должностей и назначен членом Государственного Совета.
В 1880 году Александр Романович — уже губернатор Одессы и командующий войсками Одесского военного округа. 13 января 1881 года он переводится в Киев на должность генерал-губернатора и командующего КВО. Дрентельн существенно ограничил польское влияние во вверенном ему крае, чем заслужил доверие царя. Поляки были выжиты при нем из всех государственных учреждений губернии.

Бывший шеф жандармов еще больше прославился как антисемит. Он утверждал, что правительство обязано избавить христиан от «еврейского племени». Как начальник края Дрентельн нес персональную ответственность за то, что не остановил еврейские погромы 1881—1882 годов, которые охватили шесть губерний и 150 населенных пунктов в украинских землях. Во время расследования сумел переложить всю ответственность на Киевского гражданского губернатора Гудим-Левковича, который впоследствии был уволен со службы.
Александр Романович всеми силами стремился ограничить влияние «инородцев», настаивал на перенесении черты оседлости евреев, активно депортировал «политически неблагонадежных» иностранцев...

Tuesday, January 17, 2017

1:26PM

Ідеалом для Л. Глібова було спокійне життя, без нервових перевантажень і психічних випробувань. “Епітет завзятий мені не личить, тому що я мир і спокій вважаю синонімами щастя”.

Monday, January 16, 2017

10:26AM - Спас — українське бойове мистецтво

Кажуть, що Спас відомий від княжих часів, був досить поширений серед запорозьких козаків. А точніше, серед козацьких розвідників - пластунів. Така версія підтверджується тим, що технічний арсенал є скудним. Вся ударна техніка та прийоми передбачають максимально швидку нейтралізацію супротивника. Існує вислів - "Спас - це швидкоплинний бій на знищення".
Задачею розвідника є непомітно прийти, тихо і не помітно зробити свою справу і так само тихо і непомітно піти. Якщо розвідник вступає у бій, то він повинен завершитися до того, як супротивник зможе видати якийсь звук. Саме з цих міркувань будувалася техніка бою пластунів.
Ще однією особливістю Спасу є техніка, яка називається "гойдок". Вона є рухливою базою цього бойового мистецтва. На неї накладається вся ударна та кидкова техніка. Задачею гойдка є максимально швидке зближення з супротивником із одночасним уходом з лінії атаки та заходом супротивнику в бік чи за спину. Ключовим у виконанні гойдка є "червона пляма" - дистанція початку гойдка. Вона вимірюється не довжиною, а відчуттям. Червона пляма - це дистанція, з якої супротивник до мене не дістане, а я до нього дотягнусь.
На своїх семінарах Леонід Безклубий розповідав також про "гойдок смерті" - техніку, яка дозволяє ухилятися від одиночних пострілів з пістолета з одночасним зближенням із супротивником.
Рухи та удари в Спасі - "робочі", тобто такі, які використовувалися українцями у повсякденному житті. Відповідно, назва ударів передає їхній зміст - "через", "гуп", "вихлист", "вулик", "вкляк", "налигач", "матня", "клаксончик" (сучасна назва - історична втрачена), "поцілунок", "здриг" і "нишпорка". Існує ще "хрещений джмелик" та "стріла монгола", але ці удари більше позначають удари у конкретні місця, ніж відрізняються технікою нанесення.
Навчання у Спасі відбувається в першу чергу завдяки певним специфічним іграм. Такий підхід зумовлено високою травматичністю техніки. Найбільш поширеними є "Смалений вовк", "Сірко на прив'язі", "Цурки-палки", "Панас". Хоча, система підготовки не обмежується лише цими іграми. Використовується також багато інших народних ігор та забав. Вони складають систему підготовки козака-охоронця Краю - "козацький вар".

Sunday, January 15, 2017

12:05PM - Другий тур чемпіонату області - невдалий за результатом, але все одно цікавий

Мій текст для газети:
Бучанська юнацька команда з баскетболу продовжує свій турнірний шлях у чемпіонаті Київської області, що проводиться під егідою Федерації баскетболу України. На цей раз команда бучанської ДЮСШ, складена з учнів 2004-2006 років народження зі шкіл №3 та №4, їздила на черговий тур змагань до Боярки 14 січня. ДЮСШ надала для поїздки великий комфортабельний автобус, на якому цілком могла б подорожувати й доросла професійна команда.
Ігри з господарями майданчика та командою з Українки стали для наших хлопців дуже корисним досвідом, який неможливо отримати, граючи між собою в рамках школи чи навіть міста. Участь у такому турнірі — це зовсім інший рівень, як спортивний, так і емоційний. Це додає дітям наснаги та бажання й надалі розвиватися у цьому виді спорту та, врешті-решт, вести здоровий й активний спосіб життя. Тому дуже тішить те, що юнацька баскетбольна команда від Бучі вперше бере участь в офіційних обласних змаганнях.
Хлопці з нетерпінням чекають наступного туру у Фастові та ігор з місцевими баскетболістами й командою з Білої Церкви.


Friday, January 13, 2017

3:27PM - Сатрап Дрентельн та його неочікувана смерть

Александр Дрентельн серьезно противодействовал развитию украинской культуры в Юго-Западном крае, справедливо усматривая в этом вызов «единонеделимой» России. Так, при нем были запрещены издания на «малороссийском наречии», проведение спектаклей украинскими труппами. Генерал-губернатор публично заявлял: «Никаких Кропивницких и Заньковецких не подпущу на пушечный выстрел к Киеву». В то же время подобные спектакли с большим успехом шли в обеих столицах. Дрентельн объяснил это просто: «Там — только театр, а здесь — еще и политика». Циркуляры тех лет требовали для каждого спектакля разрешение губернатора или даже генерал-губернатора. Начальник губернии Дрентельн поручал чиновникам следить за «украинофилами», «избравшими сцену орудием своей пропаганды». Украинские труппы «в поисках пропитания» вынуждены были гастролировать в городах, заселенных в большинстве своем этническими русскими…
Лето 1888 года в Киеве выдалось весьма жарким. Страна готовилась к празднованию 900-летия Крещения Руси. ....приводились в порядок улицы, площади, парки города, в котором крестили Русь. Весьма тучный 68-летний Дрентельн, часами не сходя с лошади, объезжал «горячие точки», давал ценные указания…
Когда в годовщину Крещения крестный ход двинулся от Софийского собора, где состоялась литургия, на Владимирскую горку к памятнику крестителю Руси, память которого отмечалась Церковью именно в день 15 июля, с генералом сделалось худо. Это заметило его окружение, но на вопрос, нужна ли помощь, губернатор ответил отказом. Совершая объезд войск, он поднялся на гору и едва успел поздороваться с 3-м Оренбургским пехотным полком, как тотчас, сраженный апоплексическим ударом, упал с лошади и скончался спустя несколько секунд.
Торжество этим было сильно омрачено. Преждевременная кончина губернатора обросла слухами. Сказывали, что в смерти «повинен» служитель Преображенской пустыни, случайно разбивший на месте гибели Дрентельна сосуд с вином.
Городская Дума распорядилась установить памятник. Уже год спустя, в канун первой годовщины трагедии, там, где губернатора настигла смерть, был установлен скромный обелиск, который простоял до середины 20-х годов ушедшего века…

Tuesday, January 10, 2017

2:56PM - A book I want

There's a book I'd be glad to have if I want to write smth in the settinmgs of XIX-century Kyiv:

Kiev: A Portrait, 1800-1917 by Michael F. Hamm
http://press.princeton.edu/titles/5285.html

Thursday, December 8, 2016

10:19PM - Basketball jokes

Q: Why was Cinderella thrown off the basketball team?
A: She ran away from the ball.

Q: What is the difference between a Thunder fan and a baby?
A: The baby will stop whining after awhile.


Navigate: (Previous 20 entries)